Фактор зростання ендотелію судин (VEGF) вперше став відомим у 1983 році. Це білок, який стимулює утворення судин. Завдяки йому до тканин надходить кисень. При деяких захворюваннях, у тому числі при цукровому діабеті, у крові підвищується концентрація VEGF і посилюється утворення нових кровоносних судин. Це призводить до їх надмірного зростання та провокує виникнення судинних захворювань. Що дуже не бажано, наприклад, для сітківки ока.
Зменшити процес утворення нових судин (ангіогенез) покликані анти-VEGF препарати, такі як препарат АЙЛІЯ.
Це терапевтичні заходи, спрямовані на зупинення чи зменшення розростання (неоваскуляризації) кровоносних судин там, де їх не повинно бути. Патологічний ріст судин відбувається у задньому відрізку ока, де розташовані склоподібне тіло (вітрео), що займає 2/3 очного яблука, та сітківка. Патологічний ріст судин відбувається у задньому відрізку ока, де розташовані склоподібне тіло (вітрео), що займає 2/3 очного яблука, та сітківка.
Сітківка відіграє важливу роль у зоровому процесі. Вона перетворює світлову енергію на нервовий імпульс завдяки фоторецепторам. Зоровий нерв, що складається приблизно з мільйона волокон, збирає ці імпульси і передає потиличну частку мозку, де аналізується отримане зображення. Запальні захворювання сітківки (ретинопатії) призводять до погіршення зору. Причиною запалення може бути і патологічне розростання кровоносних судин.
З огляду на важкодоступність сітківки ока лікування проводиться через ін'єкцію в склоподібне тіло, що отримала назву інтравітреальний укол.
Саме інтравітреальне введення (ІВВ) анти-VEGF препарату, що має на увазі ін'єкцію в склоподібне тіло, є більш ефективним, ніж звичайне закапування краплями або застосування інших видів уколів у око. Подібна методика доставки діючої речовини забезпечує максимальну кількість ліків, що дійде до сітківки. Згідно з дослідженнями, при інтравітреальній ін'єкції в склоподібному тілі залишається до 51% анти-VEGF препарату, а до судинної оболонки та сітківки зможе дійти не більше 13,2%. Якщо скористатися іншим способом введення ліків, то до внутрішніх структур ока дійде не більше 5% речовини від загального обсягу препарату, що вводиться.
Одним із найефективніших Anti-VEGF препаратів, що застосовуються в офтальмольгії, є препарат АЙЛІЯ.
Інтравітреальні введення АЙЛІЯ добре зарекомендували себе, та продемонстрували свою клінічну ефективність при лікуванні багатьох захворювань очей, викликаних ангіогенезом, включаючи:
• діабетичний набряк жовтої плями (макулярний набряк);
• неоваскулярну («вологу») форму вікової дегенерації жовтої плями (макулярної дегенерації);
• діабетичну ретинопатію;
• ускладнення цукрового діабету;
• міопічну хоріоїдальну неоваскуляризацію.
Режим інтравітреального введення (ІВВ) АЙЛІЯ підбирається лікарем-офтальмологом індивідуально, виходячи з клінічної картини. Залежно від поточних результатів терапії може змінюватися, а ін'єкції в склоподібне тіло призначатися частіше чи рідше.
Як правило, застосовують кілька режимів:
• Щомісячно
• Раз на 2 місяці
• По необхідності
Щомісячне введення анти-VEGF препарату АЙЛІЯ вважають базовим. Він довів свою ефективність. І, як правило, при первинному застосуванні лікар призначає по 1 інтравітреальній ін'єкції АЙЛІЯ протягом 3 місяців. Надалі — по одному уколу кожні 2 місяці.
При хорошій терапевтичній динаміці офтальмолог намагатиметься скоротити частоту уколів у око, підбираючи такі інтервали між ін'єкціями, які б дозволили зберегти отримані результати лікування та при цьому знизити навантаження на пацієнта.
При виборі оптимального режиму терапії препаратом АЙЛІЯ враховується інтервал між ін'єкціями, дія ліків на пацієнта та індивідуальні особливості перебігу захворювання. Особливо складно визначити терапевтичну ефективність того чи іншого режиму інтравітреального введення АЙЛІЯ з першого візиту. Невідомо, яка частота внутрішньоочного уколу буде найбільш підходящою. Через непередбачуваність перебігу хвороби такий висновок складно зробити навіть протягом першого року лікування.
Для правильного вибору режиму анти-VEGF терапії лікар між ін'єкціями проводить спостереження за пацієнтом з обстеженням на оптичному когерентному томографі (ОКТ).
Процедура введення АЙЛІЯ амбулаторна. Укол проводиться після попереднього закапування анестетика (знеболюючого препарату). Як правило, пацієнт не відчуває болю під час ін'єкції. Незначне печіння можливе після закінчення дії знеболювального препарату. Також має значення чутливість пацієнта.
Поліпшення зору після проведення anti-VEGF терапії з препаратом АЙЛІЯ складно спрогнозувати. Все залежить від ступеня пошкодження сетатки та конкретного діагнозу. Першочергове завдання - зниження ризику подальшої втрати зору. Згідно з відгуками після уколу в око АЙЛІЯ, навіть у важких випадках, позитивний ефект все одно є. Це може бути не тільки покращення гостроти зору, але й зменшення спотворень чи плям, що заважають бачити.
Тривалість лікування anti-VEGF препаратами, у тому числі АЙЛИЯ, визначається в кожному випадку індивідуально. Як правило, період лікування не менше ніж 3-6 місяців. Деякі пацієнти змушені проходити більш тривалий час анти-VEGF терапію — кілька років.
Для підвищення шансів на покращення зору після проведеного курсу лікування необхідно розпочинати anti-VEGF терапію якомога раніше, а саме через кілька тижнів після появи симптомів.